Крайня велоподорож на даний момент була на Боржаву. Приїхали швидко Мукачівкою, 10:15 були в Воловці.
Піднімались до Сироварні. Підйом плавний, по факту - можна їхати на ровері, правда багато місць після дощу - розїжджені лісовозами, особливо на початку шляху.
Біля Сироварні стався перший казус, в напарника Олега, відірвались лямки рюкзака. Прийшлось робити привал, добре що в мене завжди є нитка і голки в рюкзаку. Тут і попвнили запас води (на підйом я випив 1,5л)
Всю дорогу Стій погрожував грозою. Часто пропадав з поля зору, над ним, як і над хребтом до нього зависали чорні хмари.
В звязку з тим, що впереше їхали такий маршрут - тяжко було вгадати час, того Великий Верх вирішили траверснути (як потім стало зрозуміло - дарма). Хотілось встигнути на поїзд до Львова зі Свалви на 20:20
На каменях між Великим Верхом і Стоєм - зупинились щоб поїсти печанька, і виявилось що Олег загубив окуляри. 40хв я їв чорниці а він собі їх ходив і шукав. Стало скучно - бахнув селфі.
На горі Стій стояв туман і було холодно, взагалі вершина подібна більше на буд майданчик а не на гору. Того тут довго не затримувались.
А далі був шикарний спуск до Вовчого. Весь мокрий і в болоті. Гальма і вилка працювали на всі 100%, з задоволенням зїхав би ще раз. У Сваляві були в 19:40.
Загалом прекрасний, легкий, однодевний маршрут з краєвидами! тільки проблема з водою. В мене на дорогу було 3,5л + 1,5л добрав на сироварні. Для мене якраз норма на цілий день, але прийшлось ділитись... того весь спуск хотілось пити.
Немає коментарів:
Дописати коментар